ВІКТОР VIOLET

Віктор ніколи не намагався займати більше місця, ніж йому потрібно. У розмові він спокійний, уважний і не витрачає слова просто для того, щоб заповнити тишу. Може пожартувати, може розповідати довго, якщо тема справді його зачепила, але говорити заради самого говоріння — не його жанр. Музика для нього давно перестала бути мрією чи способом щось комусь довести. Це робота, ремесло і річ, яку він уміє робити добре.

Віктор звик швидко вчити чужий матеріал, працювати з різними музикантами, виходити на сцену без зайвої драми й брати на себе відповідальність, коли більше нікому. На сцені Віктор помітніший, ніж у звичайному житті. Йому не потрібно вимагати уваги — вона приходить сама. Поза сценою він цілком може стояти збоку з чашкою кави й слухати інших. А потім сказати одну фразу, після якої розмова раптом кудись рухається.

РОМАН K.

Роман говорить небагато, але не тому, що йому нічого сказати. Він просто не витрачає слова дарма: слухає, дивиться, а коли все-таки говорить, до нього зазвичай прислухаються. Він не любить вигаданих пояснень і красивих версій там, де правди ніхто не знає. Якщо відповіді немає, Роман цілком здатен залишити її порожньою.

У Гудах Роман — ритм-гітарист і одна з тих опор, які найкраще помітні, коли їх прибрати. На Gibson SG Standard Wine Red 1973 він не намагається відвойовувати собі місце: тримає каркас композиції, її вагу й напругу, залишаючи Віктору й Денису простір попереду. На сцені поводиться так само, як у житті — без зайвих рухів і без потреби доводити, що він тут є. Усі й так знають.

СОФІЯ SIRENA

Софія Sirena Луців — акторка з Прикарпаття, яка за життя вперто збиралася працювати в кіно, хоча голос мала такий, що викладачі ще змалку радили їй займатися музикою. У 2020 році під час рекламної зйомки в Карпатах Софія зірвалася зі скелі — принаймні саме так це виглядало для знімальної групи. Відео останнього дубля залишило кілька деталей, які звичайним нещасним випадком пояснити важко.

У Гудівнінгу Софія нарешті стала співачкою. Її сильний голос, майже абсолютний слух і акторська школа зробили Sirena природною фронтвумен гурту. У Міжсвітті з її голосом відбувається ще одна дивна річ: іноді той, хто заблукав у тумані, не стільки чує спів, скільки відчуває його десь на межі слуху — і може йти за ним, поки не вибереться з серпанку. Чому це працює, не знає навіть Софія.

ДЕНИС GOLD

Денис прийшов у Міжсвіття вже сформованим музикантом — з консерваторською школою, досвідом «Нульової похибки» і звичкою чути в композиції значно більше, ніж хотілося б решті музикантів. На сцені він — Gold: золоті очі, соло-гітара і майже фізична неспроможність пройти повз ноту, яка стоїть не там. Якщо Денис каже, що «щось не те», краще одразу шукати що саме. Бо він усе одно знайде.

У «Гудівнінгу» Денис — не лише соло-гітарист, а й аранжувальник. Він чує композицію цілком: де інструменту забагато, де пауза закоротка, де ритм поплив, а де всі вже задоволені даремно. Через це з ним іноді хочеться сперечатися, іноді — вийти покурити, а потім повернутися й визнати, що він знову мав рацію. Для Дениса музика закінчена не тоді, коли її вже можна зіграти, а тоді, коли в ній більше нічого не хочеться виправити.

ОЛЕГ LESLIE

Олег Leslie — органіст гурту «Гудівнінг». Hammond B-3 був його давньою мрією, але далеко не найдорожчим із того, що він залишив у Світі Живих. Там залишилися дружина, син і ціле життя, яке мало тривати значно довше.

У «Гудівнінгу» Олег сидить за Hammond B-3, а Leslie змушує його звук рухатися навколо сцени. Він добре знається на старій техніці, любить розібратися, як усе влаштовано, і цілком здатен пояснити це решті — навіть якщо вони вже пошкодували, що запитали. Але найцікавіше Олег розповідає не про Hammond. Іноді достатньо одного «клац», щоб розмова пішла зовсім в інший бік.

ТАРАС BONES

Тарас Bones — барабанщик гурту «Гудівнінг», який тримає ритм так, ніби попереду вже загорілося зелене. Швидкий у думках, рухах і відповідях, він не любить довгих пояснень, особливо коли неправий. На сцені Тарас грає жорстко, точно й з такою енергією, наче намагається обігнати власну партію — але саме його барабани не дають музиці розсипатися.

У Міжсвіття Тарас потрапив разом зі своїм матово-чорним Ducati Monster 696 ABS і досі не визнає, що загинув. За його версією, він просто не туди заїхав, а зелений серпанок узагалі приходив по іншого. Відтоді Тарас упевнено доводить дві речі: потойбічна логістика працює погано, а вісімдесят кілометрів на годину — це повільно.