ФІОЛЕТОВА ГІТАРА ВІКТОРА
Спочатку Violet називали не Віктора. Так називали гітару.
Він побачив її наприкінці 2023 року серед фотографій нової серії Gibson Custom Color. На знімку вона була майже рожевою, надто яскравою і зовсім не схожою на інструмент, який він погодився б винести на сцену. Віктор закрив сторінку, але через кілька днів знову її відкрив. Потім іще раз. Зрештою знайшов магазин, де така Les Paul була в наявності, й поїхав подивитися на неї наживо — переважно для того, щоб остаточно переконатися, що вона йому не потрібна.
У магазині гітара виявилася іншою.
Під холодними лампами малиновий лак провалювався в темний фіолетовий. Коли Віктор трохи повертав корпус, крізь колір проступали хвилясті смуги клена. В одному положенні топ здавався майже чорним, в іншому — спалахував маджентою. Колір не стояв на місці. Так само, як і він сам.
Віктор під’єднав її до старого лампового підсилювача й зіграв лише один акорд. Не красивий і не складний — звичайний мі мажор, який у його виконанні все одно прозвучав так, ніби хтось щойно повідомив погану новину дуже ввічливим голосом.
Бриджевий хамбакер відповів коротко й жорстко. Нековий — довго тримав ноту, поступово обростаючи обертонами. Гітара не намагалася звучати приємно. Вона просто не приховувала нічого зайвого.
Цього Віктору вистачило.
Першого ж вечора він зняв із неї кремовий пікгард. Сказав, що немає сенсу купувати фігурний клен, а потім закривати його шматком пластику. Заводський колір Translucent Fuchsia він також відмовлявся вимовляти. Для нього гітара була Deep Violet — темно-фіолетовою, хоча кожен, хто бачив її вдень, міг з цим посперечатися.
На перших концертах люди почали називати її просто Violet. Потім так само почали називати й гітариста. Віктор не виправляв. Йому подобалася думка, що сценічне ім’я належало інструменту раніше, ніж йому.
Згодом на задній частині корпусу з’явилися подряпини від ременя, на нікельованих кришках хамбакерів — мутні плями від рук, а біля регулятора гучності стерся глянець. Віктор ніколи не полірував ці місця. Він вважав, що інструмент без слідів використання схожий на людину, яка прожила життя й нічого не помітила.
Коли Віктор опинився у Міжсвітті, гітара вже чекала на нього біля підсилювача.
Ніхто не знає, чи це була та сама Gibson, чи Міжсвіття відтворило її з пам’яті. Серійний номер залишився правильним. Подряпини теж були на місці. Зникла лише одна дрібниця: скільки б Віктор тепер не грав, струни більше не іржавіли.
Гарантія Gibson на це, звісно, не поширювалася.